Головна » 2014 » Квітень » 30 » ПИСАНКОВА УКРАЇНА
11:41
ПИСАНКОВА УКРАЇНА

ПИСАНКОВА УКРАЇНА

Коли люди ще не вміли ні писати, ні читати, вони намагалися передавати інформацію за допомогою значків-символів, які підглядали у природи. Перші наскельні малюнки в так званих "ведмежих печерах" (стрімкі фігури бізонів, оленів, мамонтів, коней, носорогів, лосів) відомі з часів неандертальців, більш як за 40 тисяч років тому.

Минали часи, змінювались люди, але символічні позна­чення залишилися, переселившись на рушники, килими, керамічний посуд, вироби з дерева та металу, писанки.

В Україні здавна існує чудовий звичай — розписування яєць на знак весняних змін у природі, на честь Великодня, світлого свята Воскресіння Христа. Навіщо це роблять? Наші пращури шанували яйце як символ сонця, вважали його оберегом, що захищає від злих сил. Яйце, як і сонце, в уявлен­нях людей було запорукою щастя, добробуту. Ось так і виник прадавній звичай — вшановувати весну гарними писанками.

На писанках (за допомогою значків-символів) запи­сувалися і подяки, і прохання, і попередження, і поба­жання миру, любові та добра своїм близьким. їх тримали на видному місці в хаті або дарували на щастя, достаток, добробут, здоров'я.

За традицією писанки розмальовували у певний час, приказуючи-приспівуючи замовляння-молитви. Робили це здебільшого матері — пізніми вечорами, коли в хаті стояла тиша й не було нікого чужого, коли день минув без сварок, а на душі був спокій. Ослінчик застелявся вивер­нутим кожухом, а стіл — чистою рядниною. На вогні топився віск. Добиралися природні барвники і свіжі яйця.

Фарбували яйця рослинними барвниками: відваром дубової та яблуневої кори, вільхових гілок, лушпиння цибулі, латаття, зеленого жита, коріння кропиви, квіток мальви. Закріплювали розсолом квашеної капусти.

Звичай розмальовувати курячі яйця зазнав протягом тисячоліть багатьох змін і дав поштовх розвитку прекрас­ного народного мистецтва. Сьогодні відомо кілька видів оформлення ритуальних яєць:

  • Крашанки — яйця, фарбовані в один колір рослин­ним барвником, частіше відваром цибулі.
  • Крапанки — "зозулині яйця" — символ весни, мальов­нича композиція з різноколірних цяточок.
  • Дряпанки(шкрябанки) — це крашанки, на яких голкою або іншим гострим металевим предметом видряпаний орнамент.
  • Мальованки — яйця, розмальовані пензликами.
  • Писанки — яйця, розписані воском за допомогою писачка - тоненької металевої трубочки.

Можна прикрасити яєчко й паперовим мереживом-витинанкою, бісером, нитками тощо.

Якщо треба розписати яйце більшою кількістю кольорів, покривають воском лінії, які мають залишитися білими, і опускають його спочатку у найсвітлішу фарбу, наприклад, у жовту. Далі на жовтій шкаралупі покривають воском усі час­тини узору, які мають залишитися жовтими, і занурюють яйце в червону фарбу. Потім знову покривають воском ті час­тини орнаменту, які мають залишитися червоними, і занурю­ють до темнішої фарби: від жовтої —до оранжевої — до черво­ної, потім—до коричневої і, нарешті, — до чорної; від жовтої — до зеленої—до коричневої — до чорної; від синьої — до чорної.

В орнаменті, де є голубий або зелений кольори, фар­бами (за допомогою маленького пензлика) на яйці пок­риваються лише потрібні частинки, які потім промока­ють серветкою й захищають воском від наступних фарб. Все яйце не можна класти в голубу чи зелену фарбу, тому що це перешкодить подальшому процесові. Наприклад, після зеленої дуже важко отримати бажаний відтінок чер­воної фарби. Вона виглядатиме коричневою.

Якщо розписано велику кількість писанок, їх можна випалити, як це робили у давнину. Писанки складали у глибоку глиняну миску і ставили в негарячу піч (можна духовку). Як тільки писанки нагрівалися і віск починав стікати, їх обережно виймали й витирали полотняними або вовняними ганчірочками. Обтерті від воску писанки натирали шкуринкою з сала, щоб фарба не так бралася до рук і краще блищала. Закінчену писанку можна також покрити лаком і покласти на стояк для сушіння. Лак збе­рігає кольори писанки і робить шкаралупу менш крихкою. Крашанка, обкладена рослинами

Насамперед потрібно курячі яйця витримати добу в підсоленій воді, опустити на кілька хвилин в слабкий роз­чин оцту і просушити.

Яйця обкладають натуральним листям (петрушка, дере­вій), квітками або смерековими гілочками, тимчасово закріп­люють їх ниткою або марлею, занурюють у відвар цибулиння чи інший яскравий барвник і варять 5—10 хвилин. Ложкою виймають яйце, висушують, обрізають нитку, знімають листок, отримуючи світлий відбиток рослини на шкаралупі.

Ось таку цікаву інформацію отримали учні 3-Б класу школи-гімназії на святі «Писанкова Україна» в районній дитячій бібліотеці.

За допомогою бібліотекаря і творчої групи,  а саме Галілей Л.( 6 клас гімназія), Горпенюк І. (І гімназійний), Романська Н. (І гімназійний), Сливка А. (4-Б гімназія), учні дізнались, яке має значення освячення продуктів великоднього кошика, що у кошику кожен продукт щось символізує та означає, вказує на глибокий зв'язок  між матеріальною і духовною реальністю, взаємовідносин творіння із Творцем.

Бібліотекар ознайомив читачів з періодикою , яка є в бібліотеці, за допомогою якої, читачі можуть навчитися або вдосконалити свої вміння виготовити писанки, кошички тощо.

Районна дитяча бібліотека для дітей  чекає нових зустрічей!

Переглядів: 754 | Додав: sashadjua
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]