11:41 ПИСАНКОВА УКРАЇНА | |
ПИСАНКОВА УКРАЇНА Коли люди ще не вміли ні писати, ні читати, вони намагалися передавати інформацію за допомогою значків-символів, які підглядали у природи. Перші наскельні малюнки в так званих "ведмежих печерах" (стрімкі фігури бізонів, оленів, мамонтів, коней, носорогів, лосів) відомі з часів неандертальців, більш як за 40 тисяч років тому. Минали часи, змінювались люди, але символічні позначення залишилися, переселившись на рушники, килими, керамічний посуд, вироби з дерева та металу, писанки.
В Україні здавна існує чудовий звичай — розписування яєць на знак весняних змін у природі, на честь Великодня, світлого свята Воскресіння Христа. Навіщо це роблять? Наші пращури шанували яйце як символ сонця, вважали його оберегом, що захищає від злих сил. Яйце, як і сонце, в уявленнях людей було запорукою щастя, добробуту. Ось так і виник прадавній звичай — вшановувати весну гарними писанками. На писанках (за допомогою значків-символів) записувалися і подяки, і прохання, і попередження, і побажання миру, любові та добра своїм близьким. їх тримали на видному місці в хаті або дарували на щастя, достаток, добробут, здоров'я.
За традицією писанки розмальовували у певний час, приказуючи-приспівуючи замовляння-молитви. Робили це здебільшого матері — пізніми вечорами, коли в хаті стояла тиша й не було нікого чужого, коли день минув без сварок, а на душі був спокій. Ослінчик застелявся вивернутим кожухом, а стіл — чистою рядниною. На вогні топився віск. Добиралися природні барвники і свіжі яйця. Фарбували яйця рослинними барвниками: відваром дубової та яблуневої кори, вільхових гілок, лушпиння цибулі, латаття, зеленого жита, коріння кропиви, квіток мальви. Закріплювали розсолом квашеної капусти.
Звичай розмальовувати курячі яйця зазнав протягом тисячоліть багатьох змін і дав поштовх розвитку прекрасного народного мистецтва. Сьогодні відомо кілька видів оформлення ритуальних яєць:
Можна прикрасити яєчко й паперовим мереживом-витинанкою, бісером, нитками тощо.
Якщо треба розписати яйце більшою кількістю кольорів, покривають воском лінії, які мають залишитися білими, і опускають його спочатку у найсвітлішу фарбу, наприклад, у жовту. Далі на жовтій шкаралупі покривають воском усі частини узору, які мають залишитися жовтими, і занурюють яйце в червону фарбу. Потім знову покривають воском ті частини орнаменту, які мають залишитися червоними, і занурюють до темнішої фарби: від жовтої —до оранжевої — до червоної, потім—до коричневої і, нарешті, — до чорної; від жовтої — до зеленої—до коричневої — до чорної; від синьої — до чорної. В орнаменті, де є голубий або зелений кольори, фарбами (за допомогою маленького пензлика) на яйці покриваються лише потрібні частинки, які потім промокають серветкою й захищають воском від наступних фарб. Все яйце не можна класти в голубу чи зелену фарбу, тому що це перешкодить подальшому процесові. Наприклад, після зеленої дуже важко отримати бажаний відтінок червоної фарби. Вона виглядатиме коричневою.
Якщо розписано велику кількість писанок, їх можна випалити, як це робили у давнину. Писанки складали у глибоку глиняну миску і ставили в негарячу піч (можна духовку). Як тільки писанки нагрівалися і віск починав стікати, їх обережно виймали й витирали полотняними або вовняними ганчірочками. Обтерті від воску писанки натирали шкуринкою з сала, щоб фарба не так бралася до рук і краще блищала. Закінчену писанку можна також покрити лаком і покласти на стояк для сушіння. Лак зберігає кольори писанки і робить шкаралупу менш крихкою. Крашанка, обкладена рослинами Насамперед потрібно курячі яйця витримати добу в підсоленій воді, опустити на кілька хвилин в слабкий розчин оцту і просушити. Яйця обкладають натуральним листям (петрушка, деревій), квітками або смерековими гілочками, тимчасово закріплюють їх ниткою або марлею, занурюють у відвар цибулиння чи інший яскравий барвник і варять 5—10 хвилин. Ложкою виймають яйце, висушують, обрізають нитку, знімають листок, отримуючи світлий відбиток рослини на шкаралупі. Ось таку цікаву інформацію отримали учні 3-Б класу школи-гімназії на святі «Писанкова Україна» в районній дитячій бібліотеці. За допомогою бібліотекаря і творчої групи, а саме Галілей Л.( 6 клас гімназія), Горпенюк І. (І гімназійний), Романська Н. (І гімназійний), Сливка А. (4-Б гімназія), учні дізнались, яке має значення освячення продуктів великоднього кошика, що у кошику кожен продукт щось символізує та означає, вказує на глибокий зв'язок між матеріальною і духовною реальністю, взаємовідносин творіння із Творцем. Бібліотекар ознайомив читачів з періодикою , яка є в бібліотеці, за допомогою якої, читачі можуть навчитися або вдосконалити свої вміння виготовити писанки, кошички тощо. Районна дитяча бібліотека для дітей чекає нових зустрічей! | |
Переглядів: 754 | Додав: sashadjua |
Всього коментарів: 0 | |