Головна » Статті » Статті

КУТИ М. ЗАСТАВНА (ОПИС)

Т О П О Н І М И   З А С Т А В Н И

 

«Юрківська могила» - курган, в якому, за переказами, поховані жертви військового зіткнення загонів російських і турецьких військ напередодні Ставчанської битви 17 серпня 1739 року. Російський підрозділ переправився через Дністер у районі села Дорошівні і рухався через Заставну і Юрківці на Ставчани. На місці кургану відбулася битва. В даний час могила є пам’яткою історії і охороняється законом. Вона розташована біля шосейної дороги Заставна-Юрківці на відстані 3 км від районного центру.

«Панський став» - назва походить від того, що на цьому ставку взимку і влітку влаштовувалися заходи для відпочинку австрійських, а згодом і румунських панів. Знаходиться він у центрі міста.

«Фальчі» - назва походить від австрійської одиниці виміру площі – фальч. Бере свій початок від цвинтаря, що в центрі міста, і тягнеться до польової дороги, яка веде до тракторної бригади агрофірми «Заставна».

«Сирилівка» - походить від того, що жителі міста в цьому місці робили сиру цеглу – саман, з якої довгий час робили житло. Знаходиться це місце на західному березі потоку і на схід від Святомиколаївської церкви. Довгожителі міста стверджують, що в цьому урочищі існував перший заставнівський цвинтар.

Потік «Совиця Заставнецька» - невелика річка, яка бере початок в урочищах «Дучки», «Середній горб», «Базар». Ці три потічки зливаються в одну річку Совицю в урочищі «Громадський став». З нього вона витікає і впадає в ставок «Коло старого млина», а звідти – в «Панський став», де зливається з «Вербівським потоком». Потім вона протікає через східну і південну частини міста. В селі Кліводин Кіцманського району Совиця Заставнецька зливається з Совицею Веренчанською і Совицею Кліводинською, а вже потім разом несуть свої води і впадають в річку Прут у Мамаївцях Кіцманського району.

«Вербівський потік» - потік (струмок), який бере початок під горбом, на якому розташоване с. Вербівці. Протікає на сході від м. Заставни.

«Ганикова кирниця» - назва походить від прізвища Ганш, який обладнав її на схід від міста. Тепер навколо неї городи міських жителів.

«Тріфонів став» 1 і 2. Назви цих ставків походять від імені рибалки Трифона (Дроник Трифон Іванович). Вони розташовані на схід від міста і утворені у результаті перегородження греблями Вербівського потоку.

«Пережилівка» - назва урочища походить від подій, які мали місце в давнину. Після сильного дощу велика кількість води хлинула з горба на будинки людей, що жили внизу. Багато будинків змило. Люди перейшли жити на інше місце. Це урочище знаходиться на сході міста, відразу за територією автопідприємства.

«Коло Хахулихи» - походить від прізвища (або прізвиська)   жінки. Колись це урочище було крайньою північно-західною точкою міста, тепер – у його межах. Інша назва цього урочища – «Коло Остаповичів» - походить від прізвища людей, що жили на теперішній вулиці Полтавській.

«Коло старого млина» - назва походить від старого млина, що стояв на потоці. Тепер тут автобусна зупинка товтрівського, вікнянського, юрковецького, добриновецького напрямків. Через це урочище протікає потік (раніше це була річка Совиця), що впадає в Панський став.

«Могила» 1, 2, 3. Розташовані навпроти ВАТ «Зерно», через дорогу на півночі міста, одразу за спорудами насосної станції, яка подає питну воду в місто. Археологічні розкопки проводили студенти історичного факультету  Чернівецького держуніверситету та Чернівецького краєзнавчого музею. Встановлено, що померлих спалювали, попіл зсипали в горщики, біля них залишали зброю, знаряддя праці, їжу, а потім насипали кургани. Добре збереглася могила 1, а могили 2 і 3 – у майже зруйнованому стані. Ці поховання на обліку, як пам’ятки історії, що охороняються законом.

«Стація» - назва походить від слів «Залізнична станція». Розташована на відстані 1.5 км від центру, на північній околиці міста.

«Базар» - походить від того, що цю землю дуже часто продавали і купували. Тепер там дачі жителів міста і район новобудов.

«Кугутова криниця» - походить від прізвиська Кугутик, людини, яка почистила джерело, підмурувала, накрила кам’яною плитою. Біля криниці стоїть кам’яний хрест, який поставив Микола Васильович Вікірюк на місці знесеного в радянські часи. Згідно рішення Одеського інституту курортології вода в криниці визнана такою, що містить срібло і місцеві жителі лікують нею захворювання очей. Криниця знаходиться в урочищі «Базар».

«Глинниця» - походить від слова глина, яку жителі копали і використовували для ремонту будинків. Урочище знаходиться на південь від «Базару» і впритул прилягає до нього.

«Громадський став» - його викопала громада міста для своїх потреб, перегородивши річку Совиця Заставнецька. Став прилягає до Глинниці і знаходиться в межах міста.

«Толока» 2 (північна) – територія, яка знаходиться в центрі міста, де збудовано середню школу №2 і церкву Пресвятої Богородиці. Земля була куплена на гроші громади міста і на ній влаштовували данець, водили вербову дощечку жителі північної частини населеного пункту. Тут влаштовували футбольні матчі. Так, до 1940 року (точна дата невідома) відбувся міжнародний матч між командами Заставни (Румунія) і Заліщиків (Польща) і закінчився з рахунком 0:11 на користь гостей.

«Скала» - урочище знаходиться на північно-західному куті «Базару». Назва походить від покладів каменю, з якого виробляють вапно і гіпс. Тепер його майже не видно, бо засипаний землею під час землетрусів.

«Дучки» - на території урочища знаходиться друга скала, яка відвалилась від основної під час землетрусу і закрила своєю масою карстове провалля. Тепер ця скала повністю засипана землею. Горби з півночі, сходу і півдня оточили дане урочище. На його територію можна пройти лише з південного сходу через вузький прохід. Назва походить від схованок, які вирили собі птахи і звірі – дучки.

«Біля мосту» - інша назва «Чуньківський міст» - назва походить від залізничного мосту, збудованого ще за часів австро-угорського панування на залізничній лінії Веренчанка-Заставна-Вікно. Назву також можна пояснити близьким розташуванням дороги, якою люди пішки добиралися із Чунькова до Заставни.

«Середній горб» - походить від того, що це підвищення віддалене від інших урочищ двома струмками. Середній горб залишається ніби посередині цих урочищ. Знаходиться на південь від урочища «Базар», «Скала», «Дучки» і на північний захід від міста.

«Вацьків горб» - назва походить від прізвища людини – Вацько, якому належала ця земля. Розташоване на схід від міста.

«Радієвий вертіб» - назва походить від прізвища людини «Радій», якій належали землі біля залізничного мосту, в сторону хутора Одая (Чуньків).

«Брусів вертіб» - назва карстової заглибини походить від прізвища колишнього власника землі Бруса і саме на ній знаходиться цей вертіб. Обстеження показали, що вода, яка впадає в заглибину, потрапляє в річку Дністер між селами Василів і Дорошівці. Урочище знаходиться на північ від «Вацького горба» і на захід від «Чуньківського мосту».

«Страшний вертіб» -  назва походить від того, що людям страшно було туди ходити. Вертіб майже пропав, донедавна в нього зсипали відходи з комунальних будинків міста. Він знаходиться на заході від міста, праворуч дороги Заставна-Кадубівці, за залізничним переїздом.

«Жидівська долина» - до радянських часів ці землі, в основному, належали євреям (жидам). Урочище знаходиться посередині між шосейними дорогами Заставна-Веренчанка і Заставна-Кадубівці.

«Коло братського хреста» - назва походить від слова «братство». Цей хрест стоїть з правого боку дороги Заставна-Веренчанка і Чернівці-Тернопіль. За радянських часів його було знято, а тепер відновлено.

«Коло Чуньківської станції» - назва походить від назви села Чуньків. Знаходиться на північ від перехрестя доріг Заставна-Веренчанка і Чернівці-Тернопіль, біля залізничного переїзду. Сумно відоме тим, що на цій станції стояли вантажні вагони з людьми, яких вивозили до Сибіру під час сталінських репресій в сорокові роки минулого століття.

«Буклаженка» - від слів «пукла жінка». Знаходиться на шосе Заставна-Веренчанка, з лівого боку. Тепер тут адмінбудинки райагробуду.

«Турецька криниця» - походить від турецької застави, яка тут була для збирання мита. Знаходиться на південь від урочища «Буклаженка».

«Могилки» - знаходиться на захід від міста, праворуч дороги Заставна-Веренчанка. Назва походить від курганів-могильників.

«Деркачівка» - назва походить від прізвища людини – Деркач, якому належала ця ділянка землі. Вона розташована на заході від міста, з лівого боку від дороги Заставна-Кадубівці, за 150 м до залізничного переїзду.

«На аеродромі» - ще донедавна (за радянських часів) ця земля служила аеродромом для літаків сільськогосподарського призначення. Аеродрому немає, а назва залишилася. Знаходився між дорогами Заставна-Веренчанка і Заставна-Кадубівці.

«Коло окопища» - походить від слова «окоп, окіп». Урочище знаходиться на схід від аеродрому. У часи, коли на Буковині лютувала епідемія тифу, тут хоронили померлих від нього. Тепер знаходиться у межах міста.

«Жидівський цвинтар» - кладовище, де хоронили євреїв. За часів радянської влади майже повністю знищений. Пам’ятники з нього вивезено на греблю Малокучурівського ставу, навпроти колонії (дитячого будинку). Урочище знаходиться в кінці вулиці Незалежності.

«Толока»1 (південна) – місце, де жителі південного кута Заставни водили вербову дощечку, організовували данець та інші громадські заходи. Тепер цю територію засаджено деревами, споруджено капличку.

«Парцелі» - назва походить від слова «парцель», що означає – ділянка, частина. Протяжність урочища – від кінотеатру до цвинтаря, що у центрі міста.

«Коло проників» («За городами», «Коло пасіки») – різні назви одного урочища. Перша назва походить від прізвища відомих в Заставні музикантів, інші назви говорять самі за себе. Тепер центр цього урочища – вулиця Шевченка. Далі починаються «Фальчі».

«Коло хреста» - назва походить від хреста, що стояв на перехресті вулиць Франка і Грушевського. За радянської влади капличку і хрест комуністи демонтували. Тепер на цьому ж місці поставлено нову капличку і новий хрест.

«Ґуральня» - назва походить від підприємства (гуральні), де вироблявся спирт. Вона згоріла в роки Першої світової війни. Кому належала ґуральня  і хто її підпалив – невідомо. Проте старожили пам’ятають, що під час пожежі загинуло багато людей. Про це свідчать хрести, поставлені на старому цвинтарі біля центрального входу. На місці гуральні знаходиться тепер ферма агрофірми «Заставна».

«Коло гуральні» - назва говорить сама за себе. Урочище знаходиться на південному заході міста і впритул прилягає до «Гуральні» і «Фальчів».

«Павуків став» - назва походить від прізвища людини – Павук, яка доглядала за ним. Знаходиться на південь від «Гуральні».

«Сафріновий став» - назва походить від прізвиська Сафрін. Тепер біля нього городня бригада агрофірми «Заставна».

Ставок «Лопата» - назва походить від рельєфного вигляду, який має риболовецький ставок.

«Сопигора» - походить від слова «сопіти» (важко дихати). Урочище знаходиться на південь від «Лопати» і тягнеться аж до с. Кліводин Кіцманського району.

«Толока» 4 (східна) – це горбиста місцевість, на якій влаштовувалися змагання з мотокросу. Тепер на території урочища дендропарк. Межі урочища – зі сходу на захід – від вулиці Івасюка до «Потоку», із півночі на південь – від вулиці Незалежності до урочища «Під виноградом».

«Коло машингаусу» - інша назва «Коло вузіни» - назви походять від німецьких слів «машингаус» і «вузіна» - електростанція. Тепер це приміщення старої електростанції, поруч з адмінбудинком РЕМу. Знаходиться вище урочища «Панський став».

«Перша бригада» - назва походить від колишньої першої бригади, колишнього колгоспу ім. Кірова. До цього урочища можна дійти по вулиці Сарани.

«Коло Григорійки» - походить від назви жінки Григорія. Знаходиться на початку вулиці Незалежності, навпроти підстанції РЕМу. Нині є східною окраїною міста.

«Жоліб» - сучасна вулиця Молдавська. Вірогідно назва пов’язана з тим, що перші житла з’явилися у видолинку між двома пагорбами.

«Гостинець» - дорога від Панського ставу в напрямку на Малий Кучурів. Назва походить від слів гість, купець. Саме з цього боку приїжджали купці з Чернівців.

«Жорнище» - походить від назви «жорна», ручної зернотерки. Свого часу сюди ходили жителі жорнити зерна кукурудзи.

«Готар» - означає кордон, це межа між кіцманськими і заставнівськими землями.

«Рівнина» - відносно рівні землі, що розміщені між урочищами «Пісковина» і «Готар».

«Пісковина» - землі, де раніше видобувався пісок для ремонтних робіт, знаходяться за урочищем «Ями».

«Ями» - землі, на якій є карстові заглибини, знаходяться за цегельним заводом.

 

Категорія: Статті | Додав: sashadjua (22.06.2009)
Переглядів: 2020
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]