Статистика сайту
Зараз на сайті:
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
________________________
| Головна » Статті » БІБЛІОТЕЧНІ НОВИНИ |
| У категорії матеріалів: 111 Показано матеріалів: 33-40 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 7 ... 13 14 » |
Сортувати по: Даті · Назві · Коментарям · Переглядам
Презентація книги отця Дмитра Костащука.
Сьогодні, як ніколи, люди потребують духовного спілкування. Адже тільки з Богом ми йдемо по праведній дорозі, живемо за заповідями Господніми, правильно мислимо, творимо добро, не заздримо, не лестимо, не обманюємо, вміємо прощати і любимо ближніх, як самих себе. У житті людей знаходимо багато цінностей і серед головних – вірність Богу і своєму народу, стверджує благочинний Заставнівського округу, митрофорний протоієрей Дмитро Костащук, автор і чотирьох ... |
 "Така краса, висока і нетлінна,Що хоч спинись із Богом говори" Ліна Костенко Справжні
шедеври народного мистецтва прикрашають стіни "Заставнівської світлиці"
центральної районної бібліотеки І нині тут представлені роботи
майстрині Раїси Василівни Січковської, у творчому доробку якоїдуже
багато картин-вишивок різного розміру і складності виконання. Кожна з
вишивок без перебільшення, - маленький шедевр і своєрідне віконце у
внутрішній світ особистості. Так склалася доля, що зараз Раїса Василівна живе і працює за кордоном, але як тільки випадає вільна хвилинка, бере в руки голку й нитку, та й мережить по полотні, забувши про все на світі. Над деякими роботами доводиться працювати по декілька місяців, ретельно, нитка до нитки, вибудовуючи канву майбутнього композиційного... |
 ВИСТАВКА КАРТИН ВІКТОРІЇ ВІКТОРІВНИ ЛУЧИКЯк гарно описує цю пору року ржавинчанин, журналіст Іван Агатій у своїй книзі «Тепла вісь чорного лелеки». Ніби якесь пророче, ніжне відчуття, що саме 7 серпня «Заставнівська світлиця» гостинно відчинила двері і запросила на презентацію виставки вишитих бісером картин майстриню Вікторію Вікторівну Лучик, його землячку, вчителя Ржавинецького НВК. |
 ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ - СПРАВЖНІЙ СИН БУКОВИНИЯ люблю мою Русь-Україну
Вірю я у єї будинку. В тій-то надії Я живу й умру. Юрій Федькович
|
 І СОНЦЕ ДАВАЛО НАСНАГУ ЇЙ...(До 100-річчя від дня смерті Лесі
Українки, яке припадає на 1 серпня 2013 року)
Чи думала Леся Українка влітку 1911-го
року, дописуючи у Грузії свою глибоко-національну драму «Лісова пісня», що
слова Мавки – «Я буду вічно жити! Я маю в серці те, що не вмирає» - напророчить
собі безсмертя? Хто зна?..
Але проте, що робить людину безсмертною безмежна любов до рідної землі, знала. Тому і рвалась її душа із хворого, тлінного тіла, з чужої землі до України, до Поліських лісів, до казкового озера її дитинства, що напували її не тільки цілющими джерелами, а й збагачували духовно. І виповідала цю любов поетичними та прозовими творами і цим здобула безсмертя. Про Лесю Українку так багато писано, так багато сказано, з усюди вона постає такою могутньою, незламною. І все так… Але й не зовсім… Бо вона не тільки Незгасний Вогонь, не лише Криця… але й Людина! Людина – та все ж – Зоря! Зоря – Леся Українка... |
 ХРЕЩЕННЯ УКРАЇНИ-РУСИСпочатку було слово... Згодом з'явилась
книга. А з часом - бібліотека. І в усі часи бібліотека була і залишається
містком між друкованим словом і шанувальником книги. В різні періоди
по-різному: як наукова зала, сповнена тиші чи як гамірний салон зустрічей
книголюбів, але завжди відкрита до уподобань і потреб своїх читачів. Бібліотека
пропонує значну кількість заходів, які висвітлюють суспільні, культурологічні
теми, для відвідувачів різних категорій: як освітньо-виробничих, так і вікових.
Напередодні святкування 1025-річчя Хрещення України-Руси бібліотеки Заставнівської ЦБС, як осередки культурного й духовного збагачення особистості, враховуючи зростаючий попит по інформації з питань виникнення християнства, особливостей його розвитку в різні часи, сучасний стан однієї з 4 світових релігій пропонують до уваги краян книжково-ілюстративні... |
 "БІБЛІОТЕКА ОБ'ЄДНУЄ ГРОМАДУ" (БІБЛІОВІЗИТ ДИРЕКТОРІВ ЦБС ДО ЗАСТАВНІВСЬКИХ КОЛЕГ) Заставнівська громада про міжобласний семінар бібліотекарів знала заздалегідь, тож готувалася до цієї непересічної події, як до справжнього свята. Звісно, найперше треба було належно прийняти гостей, показати кращі здобутки в бібліотечній справі, подбати про цікаву програму одноденного заходу й подарувати приїжджим колегам незабутні враження. З самісінького ранку під районним будинком культури зібрався духовий оркестр, щоб у першу ж хвилину зустріти колег із сусідньої області бравурною мелодією маршу... |
