Заставнівська центральна районна бібліотека

Заставнівщина - особливої краси земля. Сама природа - розлогі сади, дрібно-голубі ставки, ліси, щедрі поля.

Не могла не подарувати імена чудових письменників, художників, скульпторів, співаків, журналістів, вчених, що славили, славлять і будуть славити нашу землю.Заставнівщина - магічної сили земля.

Сюди приїжджали і залишились навіки вражені її красою і людьми Ю.Федькович і О.Кобилянська, М.Євшан і В.Винниченко, О.Маковій і О.Гончар...Життєву пристань та захист Заставнівська земля надала  Д.Макогону, І.Вільде, Г.Дем'яну, які пізнавши її одного разу, не забували ніколи щедрих на добро людей, її героїчні історію.

Заставнівський район розташований на Прут-Дністровському межиріччі на північ від обласного центру. Площа району — 618 кв. км, що становить 7,6% території області. На сході район межує з Хотинським та Новоселицьким, на заході — з Кіцманським районами Чернівецької області, на північному заході — з Івано-Франківською, а на півночі — з Тернопільською областями. Природною межею виступає русло річки Дністер.

Районний центр — місто Заставна. Його назву пов'язують з історією Галицько-волинської держави. "Заставна" — місце "за ставами" у верхів'ї річки Совиця, на торговому шляху від древнього міста Василів до Чернівців. Основою господарства району є агропромисловий комплекс.

На схилах села Бабин, біля Дністра, декілька років поспіль селиться унікальна колонія сірих чапель. Колонія складає 99 гнізд, які розміщені на 26 дубах на висоті 12-18 метрів.

Біля села Баламутівка, яке розташоване на правому березі річки Дністер, знаходиться печера "Баламутівська" - найвизначніша геологічна пам'ятка природи державного значення. Тут були виявлені наскальні малюнки первісної людини епохи мезоліту (понад II тис. років тому), які відображають вірування людей кам'яного віку.

Карстова печера "Дуча" - це типова порожнина берегової смуги Дністровської лінії. Довжина пройденої частини печери - 114 м. На її стінах виявлено цікаві утвори з гіпсу. Печера закартографована і вивчається спелеологами.

Теперішнє село Василів колись було одним з великих населених пунктів Галицької Русі, літописним градом на березі Дністра. За даними археологічних досліджень, на території Василева вже в II столітті існувало селище, через яке проходив торговий шлях по Дністру. В історичних джерелах зафіксовано пагорб, на якому в 1230 році височів Василівський кафедральний собор (висота його сягала 35 метрів), що простояв п'ять століть і припинив своє існування в другій половині XVII ст. Рештки собору мають велику історичну цінність, тому що це був один з найвизначніших храмів, відомих в Україні. Широкі дослідження пам'яток археології стародавнього Василева знайшли своє відображення в експозиції Чернівецького краєзнавчого музею.

Батьківщиною першого митрополита Буковини Євгена Гакмана (1793-1873) є село Васловівці. Завдяки мгарополиту Гакману, впродовж семи десятиріч існувала самостійна Буковинська канонічна православна кефалія. За його сприяння збудовано кафедральну церкву та митрополичу резиденцію в Чернівцях. Село ще відоме горою Бердою, яка є найвищою точкою не тільки Хотинської височини, але й усієї Східноєвропейської рівнини. Назва гори походить від назви деталі старого ткацького верстата-бердо, на який гора схожа за формою.

Село Вікно славне парком, що є пам'яткою садово-паркового мистецтва. Парк заснований у 1860 році, площа його становить 2,7 га. Цікавий він тим, що до складу деревних порід, яких тут є близько 28 видів, входять такі реліктові дерева, як гінкго, платан, три дуби, віком 180-250 років, каштанова алея. Пам'ятка природи має наукове та культурно-естетичне значення.

На військовому цвинтарі, що притулився біля села Звенячин, на одному з пагорбів поховано 11830 солдат, офіцерів австро-угорської, німецької та російської армій, які полягли тут в 1914-1918 роках. Кладовище засноване в період першої світової війни.

Неподалік села Погорілівка знаходиться геологічна пам'ятка природи державного значення -унікальна триповерхова печера в урочищі "Довгий Яр", де представлено дев'ять з одинадцяти стадій розвитку карстового процесу. Довжина пройденої частини - 377 м. Вся ця унікальна пам'ятка природи являє лабіринт виняткової краси.

Здавна село Хрещатик славиться святим джерелом, над яким в ніч перед святом Івана Богослова з'являється сяйво. Відомі випадки зцілення людей від різних хвороб, що пов'язані з цілющою водою святого джерела. Біля джерела встановлено хрест та зведено храм на честь святого Івана Богослова і каплицю. Храм, який було побудовано у 60-ті роки ХVIII століття, зберігся до наших днів.

Рибалити у Заставнівському районі можна на річці Дністер. На мисливських угіддях, площа яких становить 43 га, полюють на дику козулю, кабана, дику качку, лисицю, зайця.

Також наша бібліотека підготувала збірку легенд та переказів нашого району під назвою "Легенди та перекази Заставнівщини".

Детальнішу інформацію про збірку можна знайти тут http://www.zcrb.at.ua/index/vidavnicha_dijalnist/0-13