16:12 13 лютого – ВОЛОДИМИРУ МИХАЙЛОВСЬКОМУ ВИПОВНИЛОСЯ Б 80 РОКІВ | |
"ДОБРИЙ СЛІД НА ЖИТТЄВІЙ СТЕЖИНІ"
Знаю, будуть весни і осені будуть, І ті, що мене назавжди забудуть У вирі амбіцій, злоби – суєти… Та будеш зі мною, Вкраїнонько, ти… Так образно і так лірично-мелодійно писав тонкий знавець музичного відлуння у кожному рідному слові, поет, який в одній ліричній строфі, навіть в одному-двох рядках здатен був витворити глибокі за змістом поетичні чи філософські образи – Володимир Іларіонович Михайловський, якому 13 лютого нинішнього року виповнилося б 80. Журналіст високої проби, майстер публіцистично-документальних оповідей і нарисів. Слова його, випробувані на чесність і мужність, кличуть до спокути, до світла високий храмів духовності. «Я мушу йти! Мушу…» – виривалось з його зраненого болем втрат серця, яке зупинилось в січні тривожного 2014 року. Свідченням величі та духовної мудрості цієї світлої людини – Володимира Іларіоновича Михайловського, є книга спогадів «Метеор над Кадубом», видана Чернівецьким видавництвом в 2016 році. Автори ідеї – Василь Джуран і Віктор Максимчук, зібрали спогади буковинців, родинні фотосвітлини, листування, вірші-присвяти, і видали надзвичайно безцінну книгу, яка складається із семи розділів. З щемом і болем гортаються сторінки цього видання… В.І.Михайловський народився на Заставнівщині, в с.Кадубівці 13 лютого 1939 року. Закінчив філологічний факультет Чернівецього державного університету ім. Ю.Федьковича, працював електриком цукрокомбінату «Хрещатик», відтак доля привела його у журналістику: був кореспондентом Заставнівської районної газети «Прапор перемоги». У ближні села – Товтри, Дорошівці, Юрківці, Веренчанку, Чуньків, за матеріалами ходив пішки, а у віддалені – добирався велосипедом. Згодом талановитого журналіста взяли завідуючим відділом обласної газети «Молодий буковинець», відтак – власним кореспондентом, зав.відділом газети «Радянська Буковина», а з 1991 року незмінно, протягом 20 років – головним редактором газети «Буковина», яка відновила історичну назву, перші числа якого редагував Юрій Федькович. Володимир Михайловський був першим в Чернівецькій області заслуженим журналістом України. Це високе звання отримав заслужено, бо писав щиро, не обминав гострих тем. Та найбільшу славу члену Національної спілки письменників В.І. Михайловському принесли його власні книги «… І перемогли смерть», «Син Уралу і Карпат», «Заставна», «Крутизна», «Мертвих назад не носять», «Між страхом і любов’ю», «Мелодія білого смутку». «Мелодія білого смутку»… Які глибокі за змістом слова… 13 грудня 2013 року в Заставні була проведена презентація цієї книги В.Михайловського. Автор тішився зустрічі, щиро радів всім, хто того дня завідав на його творчу гостину, ділився своїми задумами, складав плани на майбутнє. А яка особлива аура, висока піднесеність витала у залі. Всі, всі отримали велику насолоду від духовного спілкування з Володимиром Іларіоновичем. Шкода, що та зустріч у Заставні була однією з останніх… Нині з ніжним трепетом пригадую наші зустрічі, розмови, і невимовний біль огортає душу, усвідомлюючи величезну втрату. Розумом сприймаю цю трагічну звістку, але душа вірити не хоче, бо читаючи його книги, перегортаючи сторінку за сторінкою, відчуваю – ось справжній скарб, ось духовне багатство, яке гріє кожного з нас своєю правдою, досвідом і несе у майбутнє правду від нинішніх і прадавніх літ. Всі його видання є у фондах бібліотек району. Літературно-мистецька пам’ять Буковини, тай цілої України, навіки закарбує на своїх скрижалях ім’я Володимира Михайловського. Світла пам’ять про нього залишається у серцях багатьох людей, які його знали і шанували.
| |
| Переглядів: 428 | Додав: sashadjua | |
| Всього коментарів: 0 | |
