Заставнівська центральна районна бібліотека

   Чи задумувались Ви коли-небудь, звідки в душі людини народжуються геніальні вірші? Від чого з’являється дивовижний дар, який спонукає звичайні слова звучати по-новому, від яких сильніше б’ється серце і захоплює подих?

    Поетичне слово містить у собі якусь незриму, непомітну і водночас велику силу. Воно народжується не на Землі, а десь у височині блакитного неба.

   Не підлягає сумніву, що поезія відіграє одну з провідних ролей у духовному збагаченні людини. Тому, рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО було визначено 21 березня – Всесвітнім днем поезії. Це свято відзначається з 1999 року. 

   Саме тому працівниками ЦРБ в приміщенні читального залу було розгорнуто книжково-ілюстративну виставку "Краса поезії ясна, краса - її вітрила", щоб кожен зміг доторкнутися до краси рідного слова.

   У житті все починається з чогось: річечка із струмочка, дерево із коріння. Так і в поезії. Т. Шевченко і Леся Українка, І. Франко і С. Єсєнін, О. Пушкін і М. Лермонтов, Л. Костенко і В. Стус… – ці імена входять в наше життя з дитинства і залишаться з нами до кінця. Кожний знаходить в них щось своє, близьке і зрозуміле. Духовно бідною залишається та людина, якій байдуже поетичне слово.

   Кожен вірш — це сповідь поета, якийсь незабутній епізод з його життя.

Що таке поезія? Це – мука:

Підступає, множиться, болить.

Іноді візьме тебе за руку,

Іноді відпустить і мовчить.

Що таке поезія? Це – свято:

Грає в тобі музикою слів,

Молодечо, радісно, крилато

Викресає іскру з почуттів.

Що таке поезія? Це – совість:

Бо коли несила говорить,

То вона заплаче... І говорить,

І сльозою кожною бринить.

Що таке поезія? Це – проза,

Що до рими пнеться в лабіринт.

Вулканічна лава, що морозить.

Жар вогню, що в спеку холодить.

Що таке поезія? Молитва.

Звернення до Бога і людей.

Це - любові невимовне світло,

Що до Тебе крізь цю ніч веде.

    Поезія... Вона покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовність.

   У силу свого поетичного таланту поети намагаються осмислити такі вічні теми, як любов до ближнього. Талант вручає Бог, щоб людина віддала його іншим. Ми одержали свою частку в поезії. Якою завбільшки буде ця частка – залежить від того, наскільки ми зуміємо цим скористатися.
   Поезією ми захоплюємося, вивчаємо, презентуємо, бо вона підносить нас духовно, збагачує новими відчуттями та своєю неповторністю, а також пишемо власну.