Заставнівська центральна районна бібліотека

ШАНУЙМО ПОДВИГ ВЕТЕРАНА

   Невеличке село Самушин над Дністром, де залишилось вже зовсім небагато жителів, але яке має свою цікаву історію. І те, що тут була створена у 1888 році одна із перших хат-читальнь на Буковині свідчить про цікаве культурне життя у всі часи.

   Саме історичний краєзнавчий пошук веде бібліотека села, де оформлений краєзнавчий куточок, в якому зібрані матеріали з історії, відомості про відомих людей села, які є прикладом для своїх земляків. Скільки гарних сторінкою має наша історія, і радісних і трагічних. Скільки справжніх героїв жили і живуть поруч. Їх не треба шукати десь далеко, вони живуть серед нас.

    Однією з цих сторінок є 70-річчя Перемоги над нацизмом у Європі. Цьогорічного 9-го травня, як і кожного року, бібліотека разом з клубом, сільською радою, Самушинським НВК провели мітинг-реквієм, де ще раз поіменно згадали воїнів-героїв.

   Патріотичне виховання є одним із основних напрямків роботи бібліотеки, тому бібліотека завжди приймає участь у всіх громадських заходах села.

   Хоч 70 років для історії – це лише крихітна мітка, а для земного буття – це ціле життя.

   Здавалось, що з відгомоном літ і даленіє наша перемога. Насправді це не так. До нашого болю додається лише буденний жаль – ідуть із життя ті, хто знав війну в обличчя.

    У нашому селі Самушин до 70-ї річниці Перемоги дожив один ветеран. Це наш дорогий, всіма шанований Лучик Василь Іванович. 13 травня він зустрів свій 91-й рік народження. Не зважаючи на вік, єдиний в селі ветеран війни ще прекрасно виступив на мітингу, поділився з односельчанами та учнями школи своїми гіркими спогадами, прочитав вірш, а потім разом із сином, внуком, внучкою та правнуком поклав квіти до пам’ятника побратимам.

    Василь Іванович розповів, що народився в с.Самушин 13 травня 1924 року. 18 травня 1944 року разом із 103-ма односельчанами мобілізований на війну. Частина односельчан була відправлена в міста Новосибірськ, Пермь, Кемерово, на військові заводи, а 20 чоловік, у т.ч. В.І. Лучик, потрапили на передову, 11 з яких загинули, а 9 залишилися живими. Односельчани потрапили на 3-й Білоруський фронт, яким керував генерал-майор М.Черніховський, в 11 гвардійську армію, котрою командував генерал армії Галицький, в 16 дивізію, де командиром був Пронів, 49 полк – командир Честяков. Був поранений в Східній Пруссії на аеродромі в 8:30 ранку. Госпіталізований. У госпіталі пробув півтора місяця. Після лікування потрапив до командирського взводу, де працював у штабі генерала Чернова Г.І.

   Також розповідав про те, як потрапили під бомбардування під Фастовом, де загинула велика кількість людей. На той час біля міста Фастова  на полі стояли 3 ешелони чоловіків і 2 ешелони жінок.

   Під час пошукової роботи на тему «Збережемо пам’ять роду», яку проводили учні та вчителі місцевої школи, В.І. Лучик розповів про кожного односельчанина, які були мобілізовані в I-шу, II-гу, III-тю мобілізації 1944 року.

    На війну забирали цілими сім’ями. Ось розповідь про одну із таких.

   Лучик Степан Тодорович, 1897 р.н. воював у Східній Пруссії; був охоронцем складу з боєприпасами. Склад підірвали і він загинув 1945 року.  Брат – Лучик Григорій Тодорович, 1901 р.н., воював в Східній Пруссії і був поранений в ногу; повернувся 1945 року, працював в колгоспі; помер 1983 року. Лучик Костянтин Тодорович – служив в Новосибірську, в 1946 році повернувся; працював охоронцем на фермі, де помер в 1958 році. Син – Лучик Василь Степанович, 1926 р.н. воював в Естонії; після закінчення війни служив у внутрішніх військах. В 1954 р. повернувся, працював кіномеханіком. Помер 1996 року.

   Не зважаючи на вік, Василь Іванович має чудову пам’ять, і може годинами цікаво і доступно розповідати про своє непросте  життя та життя односельчан.

   Від імені сільської громади, учнів та вчителів школи, вклоняємось  низько, і ще раз вітаємо Василя Івановича з Днем Перемоги та днем народження. Здоров’я міцного, щастя земного, хай біди обминають вашу родину, хай доля ваша веселкою сяє, хай Мати Пречиста на крилах тримає, хай Господь дарує надію й тепло на многії літа, на щастя і добро!

Матеріали підготували:

Зав. бібліотекою-філіалом с.Самушино                                    Думенко Н.І.

Директор Самушинського  НВК                                                Демченко Л.М.

Пропонуємо Вашій увазі декілька фотографій з даного заходу.